Дюгонь у Марса-Аламі: рідкісна морська корова і як поводитися, якщо ви її зустрінете

З усіх тварин Червоного моря саме про зустріч із дюгонем мріє багато дайверів і любителів снорклінгу. Ця лагідна сіра морська корова пасеться на морській траві в кількох захищених бухтах довкола Марса-Аламу, і час від часу якомусь щасливцеві випадає поплавати поруч із нею. Більшості — ніколи. Цей путівник пояснює, що таке дюгоні, чому вони такі рідкісні, де пасуться і як поводитися, якщо пощастить саме вам.

Що таке дюгонь?

Дюгонь — морський ссавець, якого часто називають морською коровою. Разом із ламантинами він належить до невеликої групи тварин — сирен, а його найближчі живі родичі на суходолі — слони. Дорослі тварини виростають приблизно до 3 метрів. У них заокруглена, спрямована донизу морда, пристосована для випасу, і хвостовий плавець, як у дельфіна, тоді як у ламантинів хвіст округлий, схожий на весло.

Дюгоні — єдині рослиноїдні ссавці, які живуть виключно в морі. Вони харчуються майже лише морською травою, і доросла тварина може з’їсти її близько 30–40 кг на день, вириваючи цілі рослини й залишаючи на піску звивисті сліди. Як і всі ссавці, вони дихають повітрям, тож кожні кілька хвилин піднімаються на поверхню, часто показуючи лише ніздрі, а потім знову опускаються.

Чому дюгоні такі рідкісні

Дюгоні внесені до Червоного списку МСОП як вразливий вид у світовому масштабі, а в багатьох країнах, де вони живуть, їхнє становище ще гірше. Вони живуть повільно: можуть дожити до поважного віку, але самиця народжує лише одне дитинча раз на кілька років, тож популяція, що скорочується, відновлюється дуже довго.

Головні загрози — втрата морської трави, від якої вони залежать, рибальські сітки, зіткнення з човнами й турбування. У Червоному морі їх мало, вони розпорошені й переміщуються між пасовищами, тож ніхто не скаже, коли й де з’явиться дюгонь. Саме тому ми ніколи не обіцяємо дюгоня в жодній поїздці і саме тому важить кожна спокійна й дбайлива зустріч.

Де дюгоні пасуться довкола Марса-Аламу

Дюгоні йдуть за морською травою, тож довкола Марса-Аламу їх бачать у захищених мілких бухтах із луками морської трави. Найвідоміша — бухта Абу-Даббаб, приблизно за 30–40 хвилин на північ від Марса-Аламу, де пасуться й зелені черепахи. Марса-Мубарак, ще одна бухта з морською травою на північ від Марса-Аламу, — друге місце, де їх бачили.

Під час нашої поїздки на снорклінг в Абу-Даббаб ви заходите у воду з пляжу й разом із гідом пливете з маскою над тими самими луками морської трави. Черепахи — головна причина поїхати, і їх бачать дуже часто, особливо зранку. Дюгонь — рідкісний бонус, якого більшість відвідувачів не бачить ніколи.

Шанс мають і дайвери. Під час нашої поїздки на дайвінг місця для занурень обирають у день поїздки з огляду на умови й ваш рівень, і бухта Абу-Даббаб — типовий вибір для початківців. Наш путівник дайвінг у Марса-Аламі для початківців пояснює, як проходить перше занурення.

Як поводитися, якщо ви зустріли дюгоня

Якщо вам пощастило, найважливіше — зберігати спокій і не рухатися. HEPCA, асоціація з охорони Червоного моря, публікує правила спостереження за дюгонями, і разом із власними правилами наших гідів вони зводяться до такого:

• Ніколи не торкайтеся дюгоня, не женіться за ним, не катайтеся на ньому й не годуйте його.
• Завжди залишайте йому вільний шлях у відкриту воду й нагору до поверхні. Ніколи не оточуйте його й не загороджуйте йому дорогу.
• Тримайте дистанцію й дайте дюгоню самому вирішувати. Якщо він підпливе ближче, залишайтеся нерухомо, а не тягніться до нього.
• Залишайтеся на поверхні. Не пірнайте згори на дюгоня, що пасеться.
• Не шуміть: жодного хлюпання, криків чи стуку по балонах.
• Вимкніть спалах і ніколи не пливіть за дюгонем заради фото чи селфі.
• Якщо збирається натовп, відпливіть і дайте йому простір. Тримайтеся якнайдалі від дюгоня, який виглядає пораненим чи хворим.
• Якщо побачите, що хтось турбує дюгоня, скажіть про це гідові.

Дюгоню, що пасеться, потрібна тиша. Плавці, які товпляться довкола нього чи женуться за ним, можуть прогнати його з морської трави, від якої він залежить, і з бухти — для всіх, хто прийде після них. Хвилина-дві спостереження з шанобливої відстані — спогад на все життя; пливти за ним не варто.

Як найкраще провести ранок у бухті

Їдьте зранку, коли світло найкраще для того, щоб помічати тварин на морській траві; наша поїздка в Абу-Даббаб забирає вас близько 08:30. Пливіть повільно, тримайте обличчя у воді й оглядайте луку під собою. Довгі смуги вирваної морської трави — знак, що там пасся дюгонь, навіть якщо він уже поплив далі. Наш путівник плавання з черепахами в Абу-Даббабі пояснює, як знайти черепах і спостерігати за ними — їх ви зустрінете значно імовірніше.

Поїздка підходить початківцям і сім’ям: вода більшість днів спокійна й мілка, діти від трьох років можуть приєднатися з одним із батьків і в рятувальному жилеті, а жилети й плавальні «нудлі» є на місці.

• Безпечний для рифів сонцезахисний крем, а краще — футболку для плавання з довгим рукавом.
• Взуття для води для піску й морської трави біля входу (за бажанням).
• Підводну камеру з вимкненим спалахом.
• Рушник і капелюх для пляжу після плавання.

Для іншого дня з дикою природою поїздка на дельфіновий риф Сатая привезе вас човном до рифу, де відпочивають дикі довгодзьобі дельфіни, — теж без гарантій. Наше порівняння Сатая чи Абу-Даббаб допоможе обрати, а наш путівник снорклінгом у Марса-Аламі описує кожне місце на узбережжі.